шпигунство
ШПИГУ́НСТВО, а, с.
Злочинна діяльність, яка полягає в таємному збиранні відомостей або викраданні матеріалів, що становлять державну таємницю, з метою передачі їх іншій державі.
Англійський уряд витрачав величезні кошти на субсидії своїм союзникам і на шпигунство у Франції (з навч. літ.);
Навіть однодумці, навіть сопільники по вбивству і шпигунству не довіряють йому, і не тому, що він найгірший, а просто до цього зобов'язує шпигунське ремесло (М. Стельмах);
// Вистежування, розшук.
У Білій Церкві Почаківський урочисто попрощався із патріархом .. Обридло .. Почаківському це марне і безглузде шпигунство (З. Тулуб);
Тринадцятирічне перебування Тичини у чернігівських духовних школах, бурсі та семінарії з їхньою схоластикою, страхом перед живою думкою, системою шпигунства і лицемірства лягли тягарем на душу вразливого юнака (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)