шпик
ШПИК¹, у, ч.
Підшкірне свиняче сало в шматках, перев. просолене.
Сосиски і сардельки – це різновид варених ковбас. Вони відрізняються від останніх тим, що у фарші відсутній свинячий шпик у вигляді кубиків (з наук.-попул. літ.).
ШПИК², а, ч., розм.
Поліцейський агент, який таємно займається розшуком, вистежуванням кого-небудь; шпигун.
[Михайлов:] В квартирі Трігоні шпики засіли. Вони його самого узяли І засідку зробили... (С. Голованівський);
[Бабуся:] Угощення у вас- для жандармських очей, щоб шпиків обдурить. Розумію, аякже! (О. Левада);
* У порівн. З піднятим коміром, мов шпик, вищий урядовець висидів усю дорогу (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)