шпильочок

ШПИЛЬО́ЧОК, чка, ч.

Те саме, що шпиле́чок.

Ви на горі, на самому шпильочку. Від вас по праву руч збігає вниз шлях (Панас Мирний);

[Хведора співає:] Ой вийду я на шпильочок Та погляну на світочок (М. Кропивницький);

Й говорила [Лена], як ішла: – “Не в саду та не в садочку, а в двірці, на тім шпильочку, білка там сліва при всіх, золотий гризе оріх...” (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. шпильочок — див. вершина; вістря  Словник синонімів Вусика
2. шпильочок — шпильо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови