шпорка
ШПО́РКА, и, ж.
1. Зменш. до шпо́ра.
2. бот. Порожнистий виріст біля основи квітки деяких рослин, який служить вмістищем нектару.
Квітки [сокирки польової] сині, рідше рожеві, ще рідше білі – зі шпоркою (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)