шпорка
ШПО́РКА, и, ж.
1. Зменш, до шпо́ра.
2. бот. Порожнистий виріст біля основи квітки деяких рослин, який служить вмістищем нектару.
Квітки [сокирки польової] сині, рідше рожеві, ще рідше білі — з шпоркою (Лікар, рослини.., 1958, 142).
Словник української мови (СУМ-11)