шпорка
ШПО́РКА, и, ж.
1. Зменш, до шпо́ра.
2. бот. Порожнистий виріст біля основи квітки деяких рослин, який служить вмістищем нектару.
Квітки [сокирки польової] сині, рідше рожеві, ще рідше білі — з шпоркою (Лікар, рослини.., 1958, 142).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпорка — ШПО́РКА, и, ж. 1. Зменш. до шпо́ра. 2. бот. Порожнистий виріст біля основи квітки деяких рослин, який служить вмістищем нектару. Квітки [сокирки польової] сині, рідше рожеві, ще рідше білі – зі шпоркою (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- шпорка — шпо́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шпорка — -и, ж. 1》 Зменш. до шпора. 2》 бот. Порожнистий виріст біля основи квітки деяких рослин, який служить вмістищем нектару. Великий тлумачний словник сучасної мови