1. Орфографічний словник української мови

шпорка

шпо́рка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпорка — ШПО́РКА, и, ж. 1. Зменш. до шпо́ра. 2. бот. Порожнистий виріст біля основи квітки деяких рослин, який служить вмістищем нектару. Квітки [сокирки польової] сині, рідше рожеві, ще рідше білі – зі шпоркою (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. шпорка — -и, ж. 1》 Зменш. до шпора. 2》 бот. Порожнистий виріст біля основи квітки деяких рослин, який служить вмістищем нектару. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шпорка — ШПО́РКА, и, ж. 1. Зменш, до шпо́ра. 2. бот. Порожнистий виріст біля основи квітки деяких рослин, який служить вмістищем нектару. Квітки [сокирки польової] сині, рідше рожеві, ще рідше білі — з шпоркою (Лікар, рослини.., 1958, 142). Словник української мови в 11 томах