Словник української мови у 20 томах

шпринг

ШПРИНГ, а, ч., спец.

Трос, прив'язаний одним кінцем до якоря чи якірного ланцюга, а іншим до судна, щоб утримати корабель у певному положенні.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шпринг — шпринг іменник чоловічого роду, істота ланцюг, що з'єднує корму судна з якорем  Орфографічний словник української мови
  2. шпринг — -а, ч., мор. Трос, прив'язаний одним кінцем до якоря чи якірного ланцюга, а іншим – до судна, щоб утримувати корабель у певному положенні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шпринг — (нім. Spring, від springen – плигати, скакати) трос, прив’язаний одним кінцем до якоря чи якірного ланцюга, а другим – до судна, щоб утримувати корабель у певному положенні.  Словник іншомовних слів Мельничука