шпунтований
ШПУНТО́ВАНИЙ, а, е, спец.
1. Дієпр. пас. до шпунтува́ти.
Перегукуючись, лісоруби складали в стоси останні вогкі від соку кряжі, гонтарі досортовували [закінчували сортувати] шпунтовану ґонту (М. Стельмах).
2. у знач. прикм. У якому є шпунти (див. шпунт¹ 1–2).
Словник української мови (СУМ-20)