шпунтовий
ШПУНТОВИ́Й, а́, е́, спец.
1. Прикм. до шпунт¹.
Шпунтову пробку і трубку в ній треба старанно залити воском, парафіном або сургучем (з наук. літ.);
Для прошпарювання бочку встановлюють на лагах або лежнях шпунтовим отвором вниз, у нього вводять шланг від паровика (з наук. літ.).
2. Зробл. із шпунта (див. шпунт¹ 2).
Шпунтові перемички влаштовують там, де через велику швидкість води не можна спорудити земляної перемички і немає каменю для спорудження накидної перемички (з наук. літ.);
Устя кількох десятків свердловин були нарощені на 10–15 метрів і захищені від дії хвиль та криги спеціальною шпунтовою огорожею (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)