Словник української мови в 11 томах

шпунтовий

ШПУНТОВИ́Й, а́, е́, спец.

1. Прикм. до шпунт¹.

Шпунтову пробку і трубку в ній треба старанно залити воском, парафіном або сургучем (Колг. Укр., 7, 1956, 41);

Для прошпарювання бочку встановлюють налагах або лежнях шпунтовим отвором вниз, в нього вводять шланг від паровика (Сад. і ягідн., 1957, 297).

2. Зробл. з шпунта ( див. шпунт²).

Шпунтові перемички влаштовують там, де через велику швидкість води не можна спорудити земляної перемички і немає каменю для спорудження накидної перемички (Довідник сіль. будівельника, 1956, 172);

Устя кількох десятків свердловин були нарощені на 10-15 метрів і захищені від дії хвиль та криги спеціальною шпунтовою огорожею (Наука.., 7, 1964, 17).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шпунтовий — ШПУНТОВИ́Й, а́, е́, спец. 1. Прикм. до шпунт¹. Шпунтову пробку і трубку в ній треба старанно залити воском, парафіном або сургучем (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. шпунтовий — шпунтови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. шпунтовий — -а, -е, спец. 1》 Прикм. до шпунт I. 2》 Зробл. зі шпунта (див. шпунт I 2)).  Великий тлумачний словник сучасної мови