шпінгалет

ШПІНГАЛЕ́Т, а, ч.

1. Металева засувка для замикання стулок вікон, дверей і т. ін.

В дальшу мить хотіла [Олена] вискочити з кімнати, але зопалу наштовхнулась на закриту на шпінгалет половинку дверей (А. Головко);

– А такого в тебе немає. – Хлопчик витяг із кишені старий заіржавілий шпінгалет од вікна, – Як пістолет (П. Панч);

Клава розплескує своє спухле обличчя по склу і руками на осліп шукає шпінгалета (Л. Первомайський).

2. перен., жарт. Невеликий на зріст юнак або підліток.

Саме в цю хвилину Шурка побачив – з другого боку, на такому ж буланчику – ординарця Котовського. То був Сашко Птаха. – О! – весело підморгнув він до Сашка. – І ти тут, шпінгалет з Лонжерону? (Ю. Смолич);

Входить у кімнату такий шпінгалет у чині поручика і каже мені ввічливо так, ще й руку до козирка прикладає: – Полковник Тимашов просять вас завітати до них у гості (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. шпінгалет — див. дитина  Словник синонімів Вусика
2. шпінгалет — шпінгале́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. шпінгалет — -а, ч. 1》 Металева засувка для замикання стулок вікон, дверей і т. ін. 2》 перен., жарт. Невеликий на зріст юнак або підліток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шпінгалет — ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років — перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОК розм., ПІДРО́СТОК розм., ВИ́РОСТОК діал.; ПІВПА́РУБОК розм., ПІВПАРУБЧА́К розм., ПІДПА́РУБОК розм., ПІДПАРУБЧА́К розм., ПАРУБІ́ЙКО розм.  Словник синонімів української мови
5. шпінгалет — ШПІНГАЛЕ́Т, а, ч. 1. Металева засувка для замикання стулок вікон, дверей і т. ін. В дальшу мить хотіла [Олена] вискочити з кімнати, але зопалу наштовхнулась на закриту на шпінгалет половинку дверей (Головко, І, 1957, 472); — А такого в тебе немає.  Словник української мови в 11 томах