шпінгалет

шпінгале́т

-а, ч.

1》 Металева засувка для замикання стулок вікон, дверей і т. ін.

2》 перен., жарт. Невеликий на зріст юнак або підліток.

Значення в інших словниках

1. шпінгалет — див. дитина  Словник синонімів Вусика
2. шпінгалет — ШПІНГАЛЕ́Т, а, ч. 1. Металева засувка для замикання стулок вікон, дверей і т. ін. В дальшу мить хотіла [Олена] вискочити з кімнати, але зопалу наштовхнулась на закриту на шпінгалет половинку дверей (А. Головко); – А такого в тебе немає.  Словник української мови у 20 томах
3. шпінгалет — шпінгале́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. шпінгалет — ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років — перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОК розм., ПІДРО́СТОК розм., ВИ́РОСТОК діал.; ПІВПА́РУБОК розм., ПІВПАРУБЧА́К розм., ПІДПА́РУБОК розм., ПІДПАРУБЧА́К розм., ПАРУБІ́ЙКО розм.  Словник синонімів української мови
5. шпінгалет — ШПІНГАЛЕ́Т, а, ч. 1. Металева засувка для замикання стулок вікон, дверей і т. ін. В дальшу мить хотіла [Олена] вискочити з кімнати, але зопалу наштовхнулась на закриту на шпінгалет половинку дверей (Головко, І, 1957, 472); — А такого в тебе немає.  Словник української мови в 11 томах