шпіонити

ШПІО́НИТИ, ню, ниш, недок., за ким – чим, діал. кого – що і без дод., розм.

Те саме, що шпигува́ти².

[Тарталюк (дивлячись то на Симу, то на двері кабінету):] Тепер цю чорт приніс. Знову не можна в кабінет пройти – шпіонити буде (І. Кочерга);

Він .. крадькома наставляв вухо в мій бік, немов шпіонив мене (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. шпіонити — див. рекогноскувати, слідити, обслідувати, підстерігати  Словник чужослів Павло Штепа
2. шпіонити — шпіо́нити дієслово недоконаного виду шпигувати діал.  Орфографічний словник української мови
3. шпіонити — -ню, -ниш, недок., за ким – чим, діал. кого – що і без додатка, розм. Те саме, що шпигувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шпіонити — ШПІО́НИТИ, цю, ниш, недок., за ким-чим, діал. кого— що і без додатка, розм. Те саме, що шпигува́ти². [Тарталюк (дивлячись то на Симу, то на двері кабінету):] Тепер цю чорт приніс. Знову не можна в кабінет пройти — шпіонити буде (Коч.  Словник української мови в 11 томах