шрапнельний
ШРАПНЕ́ЛЬНИЙ, а, е.
Прикм. до шрапне́ль.
Зітхнув. – Ех, – думав! – Чого не думалося в ті медові дні, коли повітря, підхмелене шрапнельним димом, кров'ю, весняними громами, п'янило мозок (А. Головко);
// Який є шрапнеллю.
На шибках вікон навхрест біліють смужки паперу, місцями на стінах видно сліди шрапнельних куль (П. Панч);
Ні, не забуть атаки шалу, де стріхи рвав шрапнельний град! Ми на махновців наступали під рев гарматних канонад... (В. Сосюра);
Авангарди його військ уже бачать терикони Донбасу, шрапнельні снаряди рвуться в небі над Синельниковим (О. Гончар);
// Заподіяний шрапнеллю.
Шрапнельну рану під серцем він затискає рукою, і гвинтівка – в його другій руці (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)