шротик

ШРО́ТИК, а, ч.

Зменш. до шріт¹ 1.

* Образно. Маленька кулька. Сто ночей попереду і сто ночей позаду, а межи ними – лялечка німа: розпечена аж біла з самоболю, як цятка пекла, лаконічний крик усесвіту, маленький шротик сонця, зчужілий і заблукавний у тілі (В. Стус).

Значення в інших словниках

1. шротик — шро́тик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. шротик — -а, ч. Зменш. до шрот.  Великий тлумачний словник сучасної мови