Словник української мови у 20 томах

шротинка

ШРОТИ́НКА, и, ж.

Зменш. до шроти́на.

Постріл відбився неголосною луною. Лопух був пробитий дев'ятьма шротинками (М. Трублаїні);

* Образно. На одежі шепотіли білі шротинки; сухо передзвонювали промерзлі гілки дерев, осипаючи на землю дрібні крижинки (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шротинка — шроти́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. шротинка — -и, ж. Зменш. до шротина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шротинка — ШРОТИ́НКА, и, ж. Зменш, до шроти́на. Постріл відбився неголосною луною. Лопух був пробитий дев’ятьма шротинками (Трубл., І, 1955, 109); *Образно. На одежі шепотіли білі шротинки; сухо передзвонювали промерзлі гілки дерев, осипаючи на землю дрібні крижинки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 766).  Словник української мови в 11 томах