штанка

ШТА́НКА, и, ж., діал.

Штанина.

Одної штанки бракувало від коліна, а друга збоку зовсім роздерта (Л. Мартович);

Присів [Кирило] за хатою, визув черевик, підкотив штанку і заліплював м'якушкою хліба рану (Мирослав Ірчан).

Значення в інших словниках

1. штанка — див. штанина  Словник синонімів Вусика
2. штанка — шта́нка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. штанка — шта́нка штанина (ср, ст): Пан Стефко завше видавався їй дуже смішним, і то з ріжних причин, хоча б навіть із того, що одна штанка завжди була спущена “на погоду”, а друга підкочена “на дощ” (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. штанка — -и, ж., діал. Штанина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. штанка — ХОЛО́ША (частина штанів, яка надягається на одну ногу), ШТАНИ́НА розм., ШТА́НКА розм., НОГАВИ́ЦЯ діал. Невідомо звідки, уже під дощем, придибав сюди і дід Остап, — у сіряці з підкатаними холошами (А. Головко); От він злазити почав, Сповз на стовбурину...  Словник синонімів української мови
6. штанка — ШТА́НКА, и, ж., діал. Штанина. Одної штанки бракувало від коліна, а друга збоку зовсім роздерта (Март., Тв., 1954, 261); Присів [Кирило] за хатою, визув черевик, підкотив штанку і заліплював м’якушкою хліба рану (Ірчан, II, 1958, 88).  Словник української мови в 11 томах