штанка
ШТА́НКА, и, ж., діал. Штанина.
Одної штанки бракувало від коліна, а друга збоку зовсім роздерта (Март., Тв., 1954, 261);
Присів [Кирило] за хатою, визув черевик, підкотив штанку і заліплював м’якушкою хліба рану (Ірчан, II, 1958, 88).
Словник української мови (СУМ-11)