штейгер
ШТЕ́ЙГЕР, а, ч., заст.
Гірничий майстер, технік, який відав роботами на руднику.
Блищить карбідка вдалині, – то штейгер поспішає (В. Сосюра);
Серед шахтарів розлігся регіт. Штейгер злими очима обвів присутніх і, не знайшовши собі підтримки, шмигнув із крамниці (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)