штиблет

ШТИБЛЕ́Т, а, ч., заст.

Те саме, що штибле́та.

– Ой! – підтримав другий, шатирнувши італійський штиблет об інвентарний килимок. – І сільський комсорг туди ж поліз: “Показилися на тому нейлоні. Нейлон – не льон, хай в ньому капіталісти паряться (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. штиблет — див. ботинок, обув  Словник чужослів Павло Штепа
2. штиблет — штибле́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. штиблет — ЧЕРЕВИ́КИ (невисоке взуття перев. на шнурках або ґудзиках); ШТИБЛЕ́ТИ (чоловічі, перев. на шнурках); САП'Я́НЦІ (пошиті із сап'яну); САБО́ (у Франції, Бельгії — на дерев'яних підошвах або дерев'яні); БУ́ТСИ (грубе, важке взуття...  Словник синонімів української мови