штиблет

ЧЕРЕВИ́КИ (невисоке взуття перев. на шнурках або ґудзиках); ШТИБЛЕ́ТИ (чоловічі, перев. на шнурках); САП'Я́НЦІ (пошиті із сап'яну); САБО́ (у Франції, Бельгії — на дерев'яних підошвах або дерев'яні); БУ́ТСИ (грубе, важке взуття, а також взуття для гри у футбол). Коли б я заробив грошей, то купив би собі черевики (С. Чорнобривець); І він бере червону оксамитку — штиблетам навести останній блиск (В. Сосюра); Як наділа ще Килина черевички-сап'янці — картина, а не людина! (Панас Мирний); Дерев'яний веселий стук маленьких сабо почувся десь на горі. Хтось швидко пробіг (В. Собко); Іноді проходила піхота, гупаючи солдатськими бутсами по каміннях бруку (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. штиблет — див. ботинок, обув  Словник чужослів Павло Штепа
2. штиблет — ШТИБЛЕ́Т, а, ч., заст. Те саме, що штибле́та. – Ой! – підтримав другий, шатирнувши італійський штиблет об інвентарний килимок. – І сільський комсорг туди ж поліз: “Показилися на тому нейлоні. Нейлон – не льон, хай в ньому капіталісти паряться (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах
3. штиблет — штибле́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови