штиря
ШТИ́РЯ, і, ж., діал.
Безплідна вівця.
Гляну яром по долині – То ж моя биря. То ж моя штиря (П. Чубинський);
– Гей, орлику-братику! Ти високо літаєш, Ти далеко видаєш. Чи не бачив ти моєї штирі та бирі? (з думи).
Словник української мови (СУМ-20)