Словник української мови у 20 томах

штиря

ШТИ́РЯ, і, ж., діал.

Безплідна вівця.

Гляну яром по долині – То ж моя биря. То ж моя штиря (П. Чубинський);

– Гей, орлику-братику! Ти високо літаєш, Ти далеко видаєш. Чи не бачив ти моєї штирі та бирі? (з думи).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. штиря — шти́ря іменник жіночого роду, істота безплідна вівця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. штиря — -і, ж., діал. Безплідна вівця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штиря — ШТИ́РЯ, і, ж., діал. Безплідна вівця. Гляну яром по долині — То ж моя биря. То ж моя штиря (Чуб., V, 1874, 1172); — Гей, орлику-братику! Ти високо літаєш, Ти далеко видаєш. Чи не бачив ти моєї штирі та бирі? (Укр.. думи.., 1955, 288).  Словник української мови в 11 томах
  4. штиря — Штиря, -рі ж. Безплодная овца. Зеньк. у. Вас. 198. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря. Чуб. V. 1172.  Словник української мови Грінченка