штовхач
ШТОВХА́Ч, а́, ч.
1. Додатковий, допоміжний локомотив у хвості поїзда, який підштовхує його ззаду.
2. Буксирне судно, яке пересуває баржі методом штовхання.
Успішно закінчились випробування судна-приставки, що перетворює річковий буксир-штовхач на криголам (з газ.);
Поповнюється флот Московського пароплавства. Недавно з'явилися .. десятки сучасних, оснащених автоматикою буксирувальників і штовхачів (з газ.).
3. техн. Деталь або пристрій, які служать для виштовхування, проштовхування, підштовхування чого-небудь.
Штовхачі являють собою циліндричні стержні, що рухаються в напрямних втулках або в отворах блока циліндрів і служать для передачі тиску від розподільного вала до клапанів (з навч. літ.);
Після закінчення процесу загартування колесо повертають у горизонтальне положення, штовхачем висувають із роликів і краном укладають у термос (з наук.-попул. літ.).
4. спорт. Спортсмен, фахівець із штовхання ядра.
При вивченні питань, пов'язаних із підготовкою штовхачів ядра, було ретельно проаналізовано все до найдрібніших деталей (з наук.-попул. літ.).
5. перен., розм. Людина, якій доручають підштовхнути, пришвидшити яку-небудь справу.
Огрядний Данило, штовхач із Орла (Крикливий, азартний забійник “козла”!). Приїхав “штовхати” з Донбасу цемент (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)