штоф
ШТОФ¹, а, ч., заст.
1. Старовинна міра рідини (перев. вина, горілки), яка дорівнює 1/8 або 1/10 відра.
2. Чотиригранна скляна посудина з короткою шийкою, яка уміщує таку кількість вина, горілки і т. ін.
Музей [українського декоративного мистецтва] має найціннішу в республіці збірку старої гути, кращі твори з якої виставлені в залі гутного скла. Це .. штофи, тикви, карафи (з наук. літ.);
За кілька хвилин у світлиці з'явився слуга, несучи на срібляній таці великий гранчастий штоф з квасом і масивний кришталевий бокал (С. Добровольський);
– Дай води, а їсти не буду, – відказав Шевченко .. Сторож приніс великий штоф з водою (З. Тулуб).
ШТОФ², у, ч.
Цупка, важка шовкова або шерстяна тканина, перев. з великим тканим візерунком, яку використовують для оббивання меблів, з декоративною метою і т. ін.
Він присів на ясенове крісло з трохи відкинутою назад спинкою, оббите блідо-голубим штофом (О. Ільченко);
Приміщення було просторе, світле і добре обставлене: дорогоцінний перський килим на всю підлогу, коштовні меблі палісандрового дерева під темним штофом (Ю. Смолич);
Попереду тріпотів старовинний воєнний прапор Києва із зеленого штофу (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)