штофний
ШТО́ФНИЙ¹, а, е, заст.
Прикм. до штоф¹.
ШТО́ФНИЙ², а, е.
Прикм. до штоф².
Високі скрізь опочивальні. Шпалери штофні у вітальні. Царів портрети на стіні, Пістряві грубки кахляні (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);
Наділи на нього й черкеску штофну, зелену, – аж очі вбирала! – з “травами”, тобто з розводами (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)