штофний
ШТОФНИЙ, а, е, заст. Прикм. до штоф.
ШТО́ФНИЙ², а, е. Прикм. до штоф².
Високі скрізь опочивальні. Шпалери штофні у вітальні. Царів портрети на стіні, Пістряві грубки кахляні (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 44);
Наділи на нього й черкеску штофну, зелену,— аж очі вбирала! — з «травами», тобто з розводами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 23).
Словник української мови (СУМ-11)