штрафонути

ШТРАФОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, однокр.

Підсил. до штрафува́ти.

– Так і знав! Скільки говорив: не бери! Як батогом по калюжі. А тепер ось маєш! Сором який! Намалювати б її у “Прожекторі” або й штрафонути, то знала б, як красти (із журн.).