штрафонути —
ШТРАФОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, однокр. Підсил. до штрафува́ти. – Так і знав! Скільки говорив: не бери! Як батогом по калюжі. А тепер ось маєш! Сором який! Намалювати б її у “Прожекторі” або й штрафонути, то знала б, як красти (із журн.).
Словник української мови у 20 томах