штундар
ШТУ́НДАР, я, ч.
Те саме, що штунди́ст.
Біля тину, проти сонця, на кабуці сидів старий Дем'ян, ватажок штундарів із симпатичним лицем і добрими очима дідочок. Поруч сиділи “брати” його, себто одної з ним віри (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)