штурманський
ШТУ́РМАНСЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до штурмана;
// Признач. для штурмана.
Правильно взятий ритм льоту завжди дає перемогу. Це все одно як із штурманського підручника! (Ю. Яновський);
І ось вона прийшла до тракториста Мамайчука й побачила там молодого Дорошенка в його штурманській формі (О. Гончар);
// у знач. ім. шту́рманська, кої, ж. Приміщення, у якому перебуває штурман під час вахти.;
// Зробл. штурманом.
Штурманські розрахунки.
2. Пов'язаний із навігацією, з водінням кораблів і літаків.
Нині лоцманові недостатньо лише знати район плавання, бути сміливим, фізично загартованим. Він повинен відмінно володіти штурманською справою (з газ.);
На судні встановлюють сучасне штурманське і радіонавігаційне обладнання (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)