штурманський
ШТУ́РМАНСЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до штурмана;
// Признач. для штурмана.
Правильно взятий ритм льоту завжди дає перемогу. Це все одно як із штурманського підручника! (Ю. Янов., І, 1954, 48);
І ось вона прийшла до тракториста Мамайчука й побачила там молодого Дорошенка в його штурманській формі (Гончар, Тронка, 1963, 96);
// у знач. ім. шту́рманська, кої, ж. Приміщення, в якому перебуває штурман під час вахти;
// Зробл. штурманом.
Штурманські розрахунки.
2. Пов’язаний з навігацією, з водінням кораблів і літаків.
Нині лоцманові недостатньо лише знати район плавання, бути сміливим, фізично загартованим. Він повинен відмінно володіти штурманською справою (Веч. Київ, З.ХІ 1966, 2);
На судні встановлюється сучасне штурманське і радіонавігаційне обладнання (Наука.., 2, 1957, 16).
Словник української мови (СУМ-11)