штучка
ШТУ́ЧКА, и, ж.
1. Зменш. до шту́ка¹ 4.
[Пастух:] Тюрма для божевільних! Добра штучка! Се вигадав один учений лікар і написав про те грубезну книгу (Леся Українка);
Все видавалось йому незвичайним. Аж ось межи всілякими струментами вгледів він кругленьку, невелику штучку, котра якось-то дивно стукотіла і сичала (М. Коцюбинський);
– Ця штучка, – професор вказав на апарат, – мені дуже допомагає. Це чудовий підручний (Ю. Смолич);
– Ну і штучка! – радів Тимко, ніжно погладжуючи холодне тіло пістолета, мовби це він був господарем зброї (Ю. Збанацький);
[Шевцов:] Я вже тобі й молоду наглядів. Ах, гарна штучка!.. Знаєш, Соня Красновська. Хоч вона в інституті й не була, .. та хазяйка буде добра і сама – як квіточка (Б. Грінченко);
Круп'як з одного виразу зрозумів Сафрона і, знижуючи голос, пояснив: – Щось я не довіряю йому останнім часом .. Хитра і потайна штучка (М. Стельмах).
2. розм. Те саме, що шту́ка¹ 5.
Найбільше імпонували мені, недосвідному ще школяреві, ті чисто школярські штучки та дотепи, яких багато знав пан Станіслав (І. Франко);
Неймовірно було, що саме її веде він під руку серединою бульвару і хвацьковито демонструє перед нею свою похмуркувату дотепність, грубуваті богемні штучки (О. Гончар);
Приходить [бабуся] до школи, Прямує на збори: – Та як же це так? І для чого ці штучки? Чому ви й за що не шануєте внучки?.. (С. Олійник);
– Значить, на охоту ходив. Викладай свою пушку. – Ніякої пушки... Я й з дому не виходив. – Слухай, давай без цих штучок (Ю. Мушкетик);
А скільком штучкам навчив мене Джузеппе! Ми брали горщик, повний каміння й принади, і пускали на мотузці на дно .. Там незабаром загніздиться .. спрут (М. Коцюбинський);
Залишивши Владка, Зоня з такою самою безцеремонністю взялася до дитини на руках Лесі, малої Христини. Показала їй кілька штучок на пальцях при допомозі носової хусточки (Ірина Вільде).
◇ Встругну́ти (відколо́ти, утну́ти, утя́ти) / відко́лювати шту́ку (шту́чку, рідше но́мер) див. устругну́ти;
(1) Встругну́ти шту́чку (д) див. устругну́ти;
(2) Одколо́ти шту́чку (д) див. устругну́ти;
(3) Одко́лювати шту́чку (д) див. устругну́ти.
Словник української мови (СУМ-20)