шубовсь

ШУБО́ВСЬ, виг., розм.

Те саме, що шубо́всть.

Дивлюся: йде і панотець у своїй празничній рясі. Тільки що зійшов він на середину кладки, яна його: “Тю!” – А він шубовсь в воду... (О. Кониський).