шубравець
ШУБРА́ВЕЦЬ, вця, ч., лайл., діал.
Негідник, мерзотник.
– Забирайтеся мені з очей, Пєрожек, бо може дійти до нещастя... Шуя... каналія... шубравець останнього сорту – от хто ви, старий ідіоте! (Ірина Вільде);
[Яремко:] Чого ви такий злий, пане? [Чмур:] Кепкувати з пана старости? Та я тебе, шубравця, роздеру надвоє! (Ю. Мокрієв).
Словник української мови (СУМ-20)