шульок
ШУЛЬО́К, лька́, ч., діал.
Качан кукурудзи.
Взяла [Маруся] у руку і піднесла до очей, розглядаючи у тьмі. Це була засохла бадилина від кукурудзяного шулька (Г. Хоткевич);
– Яка вона [кукурудза] тут на горі гарна, – говорить у ній думка. – Прядиво з шулька вже темне, схиляється, й можна до неї забиратися жати хоч би й сьогодні (О. Кобилянська);
Любить [кукурудза] простір .. Шульки розкішно розвиваються. І росте їх два-три на одному шумилинні і зерном наливаються повним, здоровим, мучним! (А. Крушельницький).
Словник української мови (СУМ-20)