шунгіт
ШУНГІ́Т, у, ч.
Гірська порода чорного або матово-сірого кольору, насичена вуглецевою речовиною в некристалічному стані; цінна сировина для будівництва та промисловості.
Вуглець (с) у природі існує в трьох формах: кристалічній – алмаз, дрібнокристалічній і прихованокристалічній – графіт і аморфній – шунгіт та вугілля (з наук. літ.);
У класифікації мінералів шунгіт займає проміжне місце між кам'яним вугіллям і графітом. У ньому міститься від 60 до 70 процентів вуглецю і 30–40 – золи (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)