1. Словник української мови у 20 томах

шунгіт

ШУНГІ́Т, у, ч.

Гірська порода чорного або матово-сірого кольору, насичена вуглецевою речовиною в некристалічному стані; цінна сировина для будівництва та промисловості.

Вуглець (с) у природі існує в трьох формах: кристалічній – алмаз, дрібнокристалічній і прихованокристалічній – графіт і аморфній – шунгіт та вугілля (з наук. літ.);

У класифікації мінералів шунгіт займає проміжне місце між кам'яним вугіллям і графітом. У ньому міститься від 60 до 70 процентів вуглецю і 30–40 – золи (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шунгіт — шунгі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. шунгіт — -у, ч. Гірська порода чорного або матово-сірого кольору, насичена вуглецевою речовиною в некристалічному стані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шунгіт — ШУНГІ́Т, у, ч. Гірська порода чорного або матово-сірого кольору, насичена вуглецевою речовиною в некристалічному стані; цінна сировина для будівництва та промисловості. Словник української мови в 11 томах