шунгіт
ШУНГІ́Т, у, ч. Гірська порода чорного або матово-сірого кольору, насичена вуглецевою речовиною в некристалічному стані; цінна сировина для будівництва та промисловості.
Вуглець (с) у природі зустрічається в трьох формах: кристалічній — алмаз, дрібнокристалічній і прихованокристалічній — графіт і аморфній — шунгіт та вугілля (Курс заг. геол., 1947, 52);
У класифікації мінералів шунгіт займає проміжне місце між кам’яним вугіллям і графітом. У ньому міститься від 60 до 70 процентів вуглецю і ЗО-40 — золи (Веч. Київ, 26.I 1972, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шунгіт — ШУНГІ́Т, у, ч. Гірська порода чорного або матово-сірого кольору, насичена вуглецевою речовиною в некристалічному стані; цінна сировина для будівництва та промисловості. Словник української мови у 20 томах
- шунгіт — шунгі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шунгіт — -у, ч. Гірська порода чорного або матово-сірого кольору, насичена вуглецевою речовиною в некристалічному стані. Великий тлумачний словник сучасної мови