шура
ШУ́РА, и, ж., діал.
Сарай, повітка.
Найдеться й на тура шура (Сл. Б. Грінченка);
Тосик спромігся на те, що вивалькував довгу шуру, яка правила і за хату, і за хліви (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)ШУ́РА, и, ж., діал.
Сарай, повітка.
Найдеться й на тура шура (Сл. Б. Грінченка);
Тосик спромігся на те, що вивалькував довгу шуру, яка правила і за хату, і за хліви (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)