шутий

ШУ́ТИЙ, а, е.

Який не має рогів; безрогий.

– Одна безрога, шута корова забігла десь в Богуславський ліс, та й досі не знайшли (І. Нечуй-Левицький);

Посеред вулиці стояла бура шута корова і сумно озирала згарище, не відаючи, куди їй тепер іти (В. Чемерис).

Значення в інших словниках

1. шутий — див. безрогий  Словник синонімів Вусика
2. шутий — А, -е. Який не має рогів; безрогий. ...твої пшеничні руки білі, неначе шутий корч жалів, де чорні коси на світанні і жаром спечені вуста. (П-1:168).  Словник поетичної мови Василя Стуса
3. шутий — шу́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
4. шутий — -а, -е, діал. Безрогий чи з малими рогами; без вуха; без хвоста.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шутий — БЕЗРО́ГИЙ (про худобу — який не має рогів), ШУ́ТИЙ розм., ГУ́ЛИЙ діал., КОМО́ЛИЙ діал.  Словник синонімів української мови
6. шутий — Шу́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шутий — ШУ́ТИЙ, а, е. Який не має рогів; безрогий. — Одна безрога, шута корова забігла десь в Богуславський ліс, та й досі не знайшли (Н.-Лев., III, 1956, 150).  Словник української мови в 11 томах
8. шутий — Шутий, -а, -е Не имѣющій одной изъ обыкновенныхъ принадлежностей. а) Безрогій, также съ малыми рогами. КС. 1898. VII. 45. Kolb. І. 65. Шух. І. 210. «Нема такого діла, щоб я не зробив!» — «А налигай шутого вола за роги.  Словник української мови Грінченка