шушон

ШУШО́Н, ШУШУ́Н, а, ч.

Старовинний верхній жіночий одяг – кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою.

Позад ішло кілька чоловіка незв'язаних і за ними шляхтянка у шушоні з дитинкою на руках (О. Стороженко);

До самого полудня перебирала [Ярина] рушники з півниками, квітчасті скатертини, сорочки льняного полотна, сукні люстринові і плахти картаті, приміряла шушон адамашковий і новий кунтуш (П. Панч);

Днина була гаряча, і вона, щоб не вбирати корсетки, накинула на себе отсей легкий шовковий шушун (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. шушон — шушо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. шушон — -а, шушун, -а, ч. Старовинний верхній жіночий одяг – кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою у народності ерзя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шушон — ШУШО́Н, а, ШУШУ́Н, а́, ч. Старовинний верхній жіночий одяг — кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою. Позад ішло кілька чоловіка незв’язаних і за ними шляхтянка у шушоні з дитинкою на руках (Стор.  Словник української мови в 11 томах
4. шушон — Шушон, -на м. Родъ верхней женской одежды. О. 1862. VIII. 24. Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні. Котл. Ен. Ішло кілька чоловік незвязаних і за ними шляхтянки у шушоні. Стор. МПр. 149.  Словник української мови Грінченка