шушон

шушо́н

-а, шушун, -а, ч.

Старовинний верхній жіночий одяг – кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою у народності ерзя.

Значення в інших словниках

1. шушон — ШУШО́Н, ШУШУ́Н, а, ч. Старовинний верхній жіночий одяг – кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою. Позад ішло кілька чоловіка незв'язаних і за ними шляхтянка у шушоні з дитинкою на руках (О.  Словник української мови у 20 томах
2. шушон — шушо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. шушон — ШУШО́Н, а, ШУШУ́Н, а́, ч. Старовинний верхній жіночий одяг — кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою. Позад ішло кілька чоловіка незв’язаних і за ними шляхтянка у шушоні з дитинкою на руках (Стор.  Словник української мови в 11 томах
4. шушон — Шушон, -на м. Родъ верхней женской одежды. О. 1862. VIII. 24. Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні. Котл. Ен. Ішло кілька чоловік незвязаних і за ними шляхтянки у шушоні. Стор. МПр. 149.  Словник української мови Грінченка