щедротний
ЩЕДРО́ТНИЙ, а, е, розм.
Те саме, що ще́дрий.
Мудрість українського народу, всі радощі і болі, які переживав він у минулому столітті, по вінця наповнили щедротне серце Тараса Шевченка (П. Тичина);
Пошли [доле] їй справжнє велике кохання, без якого не гримлять громи в небі, не сиплять на спраглу землю щедротні дощі із хмар, не квітнуть .. вишневі сади під недосяжним сонцем (В. Бабляк);
Не раз уже земля розквітнула садами, обтяжена була щедротними плодами, віддавши людям дар за чесну працю їх (І. Гончаренко);
Підіймайсь, моя земле, як сонце щедротне на сході, Яриною в полях, дубняком у бору процвіти (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)