щедрувальник
ЩЕДРУВА́ЛЬНИК, а, ч.
Те саме, що щедрі́вник.
[Зіля:] Добривечір, з святим вечором! Чи не треба вам щедрувальника? (С. Васильченко);
Явтухів спів тоне в молодій бурхливій повені голосів. Тим часом гурт наближається до будинку культури й щедрувальники зникають за дверима (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)