щигля

ЩИГЛЯ́, ля́ти, с.

Пташа щигля.

[Стара Бавмертиха:] На миші пастки ставити та щиглята в сільце ловити – ото тільки й роботи твоєї було (Леся Українка);

Над вікном у клітці веселий чиж і барвисте рухливе щигля зустрічають її завзятим співом (О. Копиленко).

Значення в інших словниках

1. щигля — щигля́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. щигля — -яти, с. Пташа щигля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. щигля — ЩИГЛЯ́, я́ти, с. Пташа щигля. [Стара Бавмертиха:] На миші пастки ставити та щиглята в сільце ловити — ото тільки й роботи твоєї було (Л. Укр., IV, 1954, 216); Над вікном у клітці веселий чиж і барвисте рухливе щигля зустрічають її завзятим співом (Коп., Вибр., 1953, 465).  Словник української мови в 11 томах