щиросердний
ЩИРОСЕ́РДНИЙ, а, е.
Те саме, що щиросе́рдий.
Доглядала [Лукерія Степанівна] дитину, терпляче вмовляла ревниву жінку, радила, тішила, говорила про любов до ближніх, про щиросердну добрість і сама була втіленням безмірної, терпеливої і всепрощаючої добрості (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)