Словник української мови в 11 томах

щиросердний

ЩИРОСЕ́РДНИЙ, а, е. Те саме, що щиросе́рдий.

Доглядала [Лукерія Степанівна] дитину, терпляче вмовляла ревниву жінку, радила, тішила, говорила про любов до ближніх, про щиросердну добрість і сама була втіленням безмірної, терпеливої і всепрощаючої добрості (Жур., Вечір.., 1958, 213).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. щиросердний — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
  2. щиросердний — ЩИРОСЕ́РДНИЙ, а, е. Те саме, що щиросе́рдий. Доглядала [Лукерія Степанівна] дитину, терпляче вмовляла ревниву жінку, радила, тішила, говорила про любов до ближніх, про щиросердну добрість і сама була втіленням безмірної, терпеливої і всепрощаючої добрості (С. Журахович).  Словник української мови у 20 томах
  3. щиросердний — щиросе́рдний прикметник  Орфографічний словник української мови
  4. щиросердний — -а, -е. Те саме, що щиросердий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щиросердний — ЩИ́РИЙ (який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки), ВІДВЕ́РТИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРАВДОМО́ВНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ЩИРОСЕ́РДИЙ (ЩИРОСЕ́РДНИЙ) підсил.  Словник синонімів української мови