щодосвітка
ЩОДО́СВІТКА, щодо́світку, присл., розм.
Те саме, що щодо́світа.
Щодосвітка він [домовик] розтоплював піч на попелищі, Бугрянові відблиски вогню метлялися по чорному дворику (В. Дрозд);
Граф, думаючи, що засягає ласки не в дружини, а в кожної дівчини, дарував їй щодосвітку, перед тим як іти, всякі коштовності, які графіня пильно зберігала (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Словник української мови (СУМ-20)