щонайкращий
ЩОНАЙКРА́ЩИЙ, а, е, підсил.
Найвищ. ст. до га́рний 1–5, до́брий 1–6, 8 і хоро́ший.
Я бачив, як пшеницю мили: То щонайкращеє зерно У воду тільки плись, якраз пішло на дно (Є. Гребінка);
Кози добірні він гнав, щонайкращі з цілої отари, Для женихів на обід (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
– Ну й ялинка! От ялинка! Щонайкраща саме ця! (Н. Забіла).
Словник української мови (СУМ-20)